Замок «Паланок»
Мукачівський замок «Паланок» - давня військова фортеця в місті Мукачево Закарпатської області. Це один із найчастіше відвідуваних туристами об'єктів. Замок «Паланок» добре видно здалеку - підґрунтям йому служить пагорб, а точніше - згаслий вулкан, що досягає у висоту близько 68 метрів. Цей пагорб називають Замковою горою.
Коли та ким був побудований замок «Паланок», достовірних джерел немає. За припущенням археологів в ІХ столітті оборонне укріплення вже існувало. В літописах XI століття про нього є згадки. Зокрема, мова про Мукачівську фортецю йде в угорській хроніці «Діяння угрів», коли угорські племена (предки угорців) вдерлися на територію Закарпаття та захопили її. Справа в тому, що в той час Закарпатські землі входили до складу держави Київська Русь. Замок «Паланок» будувався як фортифікаційна споруда, він був покликаний захищати кордон Київської Русі від нападів кочових племен - угрів та половців. Вже тоді він славився своєю неприступністю. Ні половці, ні монголо-татари під проводом хана Батия так і не змогли захопити Мукачівський замок «Паланок».
З ХІV століття при подільському князі Федорі Корятовичі відбуваються значні перетворення, зміни в архітектурі фортеці. Був побудований так званий Верхній замок, в якому розташовувалася резиденція князя. Гармати, встановлені на його бастіонах, захищали замок від вторгнення. У внутрішньому дворі Мукачівського замку був виритий колодязь глибиною 85 метрів. У цей колодязь можна було спускатися східцями. За одним із переказів про Мукачівський замок в колодязі був потаємний хід, що вів до міста. Весь пагорб із замком був оточений ровом та укріплений дерев'яним частоколом - паланком, звідси й пішла назва замка.
Надалі облаштуванням фортеці після князя Корятовича займалися різні правителі - угорські та австрійські. В той час велася запекла боротьба за сфери впливу між угорськими князями та австрійською династією Габсбургів.
З середини XVII століття, а точніше з 1633 року, власником замку «Паланок» став князь Трансільванії Дьєрдь Ракоці, який очолив похід проти австрійців. Після смерті трансільванського князя в 1648 році його дружина Жужанна Лоранфті зводить на Замковій горі Середній і Нижній замки.
Замок «Паланок» не раз опинявся в епіцентрі військових подій. Протягом майже трьох років (1685-1688) його брали в облогу австрійські війська. Це була найтриваліша облога в історії Мукачівської фортеці. Оборону тримала жінка - Ілона Зріні, дружина Ференца I Ракоці. Незважаючи на капітуляцію замку, це була воістину героїчна оборона.
Австрійці не знищили фортецю, навпаки, провели реконструкційні роботи та стали використовувати її у військових цілях. Так, в 1703 році замок «Паланок», колишня власність угорської корони, звернув свої гармати проти Ференца ІІ Ракоці, сина Ілони Зріні, що очолив національно-визвольне угорське повстання. Повстанці здобули перемогу. А замок «Паланок» поступово перетворився на серце Трансільванії зі своїм власним монетним двором, де чеканили угорські монети. У власності Ференца Ракоці ІІ замок «Паланок» перебував аж до 1711 року. Австрійські війська знову захопили замок. Поступово він втратив своє військове призначення. Старовинна фортеця, майорат угорської корони, за який було пролито стільки крові, замок «Паланок» на століття був перетворений у в'язницю для політв'язнів. А після того, як в'язницю закрили, його й зовсім покинули. У 20-ті роки ХХ століття тут розміщувалися військові казарми. Пізніше тут був відкритий музей.
На даний час замок «Паланок» відреставрований. Для відвідувачів працює історичний музей, де зібрані унікальні експонати, предмети побуту городян від найдавніших часів, зброя тощо. В замку розташована картинна галерея, тут представлені роботи сучасних живописців. На особливу увагу заслуговує колекція старовинних ікон. Обов'язково відвідайте унікальну виставку «Дерев'яні церкви Закарпаття».
