Ужгородський замок

На величезному 30-ти метровому пагорбі вулканічного походження в Ужгороді розташовується сувора двоповерхова будівля, що й досі не втратила величного вигляду. Це знаменитий Ужгородський замок - гордість і визначна пам'ятка міста. Звідси відкривається чудова панорама та гарна обзорність околиць. Ця особливість відігравала велику роль для стратегічного військового об'єкта, сторожа карпатських кордонів, яким був Ужгородський замок у минулому.

Ужгородський замок - одна з найдавніших фортифікаційних споруд в Україні. Рельєф пагорба зумовив архітектурну форму фортеці. Ужгородський замок нагадує чотирикутник неправильної форми з бастіонами у кутах, які виступають із загального плану.

Історія замку тісно переплітається з історією Ужгорода. Слов'янські хорватські племена заснували в тутешніх краях перші поселення. У IX столітті тут вже існувало дерев'яне укріплення. Про це розповідають стародавні письмові джерела, зокрема «Діяння угрів». У «Повісті временних літ» розповідається про напад на тутешніх жителів угорців (угрів). На початку X століття угри перейшли через Карпатський перевал і на території нинішньої Словаччини розгромили військо слов'янського князя Лаборця. Сам князь загинув неподалік від річки, названої згодом його ім'ям - Лаборець.

    З цього часу ужгородськими землями та фортецею заволоділа угорська корона. Будівництво міцнішої, кам'яної, фортифікації на місці дерев'яної було викликане прагненням зміцнити кордони в нестабільний воєнний час. Так з'являється новий Ужгородський замок.

У 1322 році угорський король Карл Роберт подарував замок із прилеглими до нього володіннями знатного роду Другетів на знак подяки. Другети допомогли придушити повстання проти короля. Понад 360 років Ужгородський замок був їхньою резиденцією. Над аркою, що веде до внутрішнього двору замку, зберігся герб Другетів - чотири дрозди. Другети неодноразово зміцнювали та реконструювали Ужгородський замок із метою посилення його обороноздатності. Масштабні будівельні роботи були проведені в 1598 році. Саме тоді звели більш потужні стіни на деякій відстані від самого замку та спорудили в кутах бастіони, де було встановлено гармати. Ужгородський замок, стіни У 1653 році замок знову був укріплений. Оборонна система була продумана дуже добре. Ужгородський замок оточував земляний рів, і на території можна було потрапити тільки через підйомний міст. Навіть стіни самої цитаделі були вражаючими. Завтовшки вони сягали 3-х метрів! В результаті всіх укріплень Ужгородський замок перетворився на могутню, непереможну фортецю. При Другетах він жодного разу не був захоплений.

Остання з роду Другетів вийшла заміж за Міклоша Берчені, який став в 1692 році новим власником замку. Берчені був однодумцем Ференца Ракоці II, який очолив антигабсбургське повстання. При Берчені Ужгородський замок став оплотом повстанської боротьби. Після закінчення повстання Міклош Берчені почав облаштовувати замок. Саме він надав грізній твердині якусь витонченість та розкішний вигляд. Ужгородський замок став зосередженням світського життя міста.

До кінця 70-хх років XVIII століття Ужгородський замок остаточно втратив оборонне значення та був переданий греко-католицькій єпархії. З 1947 року тут було відкрито музей. Сьогодні в залах Ужгородського замку розміщені музейні експозиції: колекція вогнепальної зброї, колекція монет, предметів побуту, прикрас із бронзи та ін. На замковій території відвідувачі можуть побачити також Ужгородський замок у мініатюрі. Це макет замку, захищений скляним саркофагом. Кажуть, іноземці хотіли купити його і пропонували великі гроші музею. Адміністрація музею відмовила.