Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра - місце масового паломництва православних з усього світу. Це унікальний пам'ятник культури та історії. Розташована Києво-Печерська Лавра в центрі міста Києва, на березі Дніпра. Вона розділена на дві частини - Верхню і Нижню. У Верхній Лаврі - Національний історико-культурний заповідник, у Нижній Лаврі розташовується чоловічий монастир.

    Києво-Печерська лавра - один із перших храмів на території Київської Русі. У XI століття Києво-Печерська лавра стає не тільки найбільшою релігійною структурою, а й важливим культурно-історичним центром Київської Русі. Саме тут була написана Нестором-літописцем знаменита «Повість врем'яних літ». При монастирі працювала школа живопису. Тут була також унікальна бібліотека рідкісних книг, яку в 1718 році знищила сильна пожежа.

    Києво-Печерська лавра будувалася ченцями в 1051 році, за часів князювання Володимира і Ярослава. Її засновником є ​​монах-пустельник Антоній, який оселився в печері під Київськими пагорбами. Згодом до нього приєдналися інші ченці, які побудували справжній підземний лабіринт на глибині від 5 до 15 метрів, що досягає в довжину до 300 метрів. Так утворилися далекі й ближні печери. Це було унікальне підземне місто.  Пізніше ченці «вийшли на поверхню» - почали будівництво храмів на землі, а печери стали місцем поховання померлих. У далекій і ближній печерах, наприклад, є по три церкви, де до цих пір ведуться богослужіння. А в нішах зберігаються нетлінні мощі канонізованих святих.

    Перший наземний храм, зведений монахами - Успенський собор. Це головний храм Києво-Печерської лаври. На сьогоднішній день ми можемо задовольнятися лише копією собору. Від справжнього храму залишилися руїни. Справа в тому, що під час Великої Вітчизняної війни Успенський собор був зруйнований (у 1941 році), і поруч із ним побудовали новий - «за образом та подобою» попереднього.

    Біля Успенського собору височить Велика лаврська дзвіниця. Побудували її у 1731 - 1745 роках за проектом архітектора Й.-Г. Шеделя. У висоту Велика лаврська дзвіниця сягає понад 96 метрів і складається з чотирьох ярусів. На її верхівці красується годинник із курантами. Через кожні 15 хвилин звучить мелодія.