Урицькі скелі та заповідник «Тустань»

 Неподалік від села Урич Сколівського району Львівської області серед лісу височіють величні скелі, які бачили на своєму віку чимало: і язичницьких жерців, що поклонялися Сонцю, і мужніх захисників рубежів Київської Русі, а потім Галицько-Волинського князівства, і численних купців, і цікавих археологів, і тисячі туристів...

Урицькі скелі розташовані у межах Карпатських гір (Східні Бескиди). Основною домінантою в ландшафті є скельна група Камінь (87 метрів над висотою долини), що розміщена в епіцентрі природного амфітеатру, сформованого схилами гір.

У І тис. до н. е. на скельній групі Камінь знаходилося язичницьке святилище племен культури фракійського гальштату, які проживали в цьому краю в епоху бронзи. Неподалік, в с. Підгородці, було виявлено їх поселення. На скелі Камінь вчені знайшли 270 петрогліфів. Найчастіше серед них зустрічалися солярні знаки - символи дохристиянського бога сонця. В кінці І тис. н. е. фракійці розчинилися серед слов'янських етносів.

    Починаючи з кінця IX ст. скельні комплекси освоювало плем'я білих хорватів, що входило в союз слов'янських племен. Формувалося місто-фортеця Тустань. Центральна частина граду площею 3 га розташувалася на скельній групі Камінь і навколо неї. Дитинець розміщувався на самому скельному плато. Химерна форма урицьких скель слугувала природними стінами, а проміжки між скелями будівничі заповнили дерев'яними колодами, використовуючи зрубну конструкцію. У скелі, де прилягали колоди та бруси, видовбували пази і вруби. Тустань стала важливим стратегічним пунктом. Урицька фортеця увійшла в єдину систему Карпатської лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а пізніше і Галицько-Волинського князівства. У той час Тустань належала до числа найбільш відомих поселень Галичини, а також слугувала важливим митним пунктом Київської Русі на трансконтинентальному шляху торгівлі шовком Португалія - ​​Китай (про що свідчать знайдені арабські дирхеми, які перебували в обігу в IX-XI ст.). Тут також проходив соляний шлях із Дрогобича до карпатських перевалів. Назва фортеці Тустань походить від словосполучення «тут стань», що означає «Стань, покажи, що везеш і заплати мито!». Купці могли тут отримати захист та переночувати.

    У 1241 році Тустань була знищена татарськими ордами під час навали Батия, залишилося тільки село Тустань (згодом с. Тустановичі, сьогодні - частина міста Борислав) і неприступний замок Тустань, який вороже військо навіть не намагалося штурмувати. У середині XIV ст. замок був захоплений польським королем Казимиром Великим та наново відбудований. У той час Тустань була досить відома і стояла в ряду таких міст, як Львів, Сянок, Перемишль, Кросно, Любачів, Теребовля, Галич. У XVII століття Тустань втрачає роль митного пункту і занепадає. Починаючи з XVIIІ ст. руїни Тустаньського замку привертають мандрівників, істориків, археологів, етнографів.

У 1970 році жителі села Урич взяли участь у зйомках художнього фільму «Захар Беркут» (сценарій Дмитра Павличка, режисер - Леонід Осика, 1970-1971 роки) за однойменною повістю Івана Франка.

    На скельній групі Камінь і сьогодні збереглися близько 4000 пазів та врубів. У 1972 році археолог Роман Багрій знайшов на території дитинця бронзову булаву, а пізніше бронзовий складний хрест, в якому носили святі мощі. Знаходили там і чоловічі персні, бойові сокири, а на дні кам'яної цистерни для води - горщик IX століття. На північній стороні великого крила урицьких скель археологи виявили кілограм наконечників стріл для луків та арбалетів. Крім того, були знайдені залишки одиничних поховань, склепів, печери, сходи, підскельні коридори, колодязь і дві цистерни для води. На їх основі зроблена графічна реконструкція унікального наскального давньоруського п'ятиповерхового оборонного та митного пункту міста-фортеці Тустань IX-XIII століть. Висотна структура наскельної забудови, наземні оборонні стіни висотою 15 метрів, п'ятиповерховий житловий комплекс XIII століття з висотою поверхів 3,5-4 метри, складна система водозабезпечення (криниця, видовбана в скелі, а також дві цистерни) свідчать про високий рівень давньоруської будівельної техніки.

    Сліди, що залишилися на скелях, послугували матеріалом для однозначної наукової реконструкції будівельних періодів (обміри та наукову реконструкцію здійснив дослідник Тустані Михайло Рожко). Не тільки в Україні, а й у всій Європі нема дерев'яних фортець X-XIII століть, які б збереглися до нашого часу. Це ставить залишки Тустані в ряд унікальних пам'яток давньоруської архітектури домонгольського періоду.

    Сьогодні в селі Урич діє музей історії міста-фортеці Тустань, а колишня фортеця з 1994 року оголошена Державним історико-культурним заповідником «Тустань».

   Щорічно біля підніжжя скель в Уричі проходить фестиваль середньовічної культури «Ту Стань!». Залишки неприступної колись твердині знову оживають: їх штурмом беруть татари і захищають воїни-русичі, звучить середньовічна музика, оживають традиції, ремесла та розваги.

 

    По різні боки Каменя б'ють цілющі джерела Церковного, Вороного та Гусячого потоків. Всі вони впадають у потік Уричанка, а та, в свою чергу, в гірську річку Стрий. Води не мають аналогів у світі в лікуванні нирок, печінки, жовчного міхура, порушень обміну речовин, анемій, хвороб шлунково-кишкового тракту. Вони виводять з організму радіонукліди, очищають від шлаків та підвищують імунітет.