Дубенський замок

Дубенський замок - головна визначна пам'ятка міста Дубна Рівненської області. Це один з об'єктів Державного історико-культурного заповідника Дубна. Дубенський замок велично височить над річкою Іквою. Тут у минулі часи зберігали свої численні багатства князі Острозькі.

    Дубенський замок побудований у 1492 році князем Костянтином Острозьким на місці давньоруського городища. Згодом замком у Дубні правили й інші аристократичні родини: Заславські, Сангушки, Любомирські, Барятинські. Дубенський замок неодноразово перебудовували та укріплювали. Це була необхідна міра в умовах постійних воєн XVI - XIX ст. Завойовників приваблювали скарби, які зберігалися в Дубенському замку.

    Вдале місце розташування замку також мало велике значення в його обороні. Оскільки Дубенський замок перебував у низині, на березі річки, пересування ворожої важкої артилерії значно ускладнювалося. Крім того, Дубенський замок оточував глибокий оборонний рів, через який перекидався міст. Це давало значні переваги мешканцям замку.

    Завдяки сукупності всіх цих факторів Дубенський замок протягом століть жодного разу не був захоплений. Його товсті суворі стіни витримали облогу татар у XV-XVI ст., напад козаків під керівництвом Максима Кривоноса, штурм російських та шведських військ у XVII столітті.

    Замковий ансамбль складається з надвратного корпусу (XV ст.) та двох палаців - палацу князів Острозьких (XVI ст.) і палацу князів Любомирських (XVIII ст.).

    У триповерховому надбрамному корпусі розташовані в'їзні ворота. Їх окрасою є герб родини Острозьких. Надбрамна вежа спочатку мала купольний дах. У ході численних перебудов вона видозмінилася. Надбрамний корпус складається з трьох ярусів, раніше там були каземати, вони служили приміщенням для надвірної хоругви.

    Палац князів Острозьких - найбагатшого та найвпливовішого роду - розташований у південній частині замку. У різні часи тут зберігалися цінні документи князів Острозьких, Заславських, Любомирських, Сангушків, Конецпольських.

    Навпроти Острозького палацу, в північній частині Дубенського замку височіє палац Любомирських. Побудований він був у XVIII столітті новими власниками міста - князями Любомирськими. Любомирські отримали Дубно і Дубенський замок в якості подарунка від Януша Сангушко. Князь Сангушко мав численний двір, на утримання якого витрачалися багатства, успадковані ним від Острозьких. Облаштуванням і зміцненням Дубенського замку він практично не займався. Сангушко скасував Острозьку ординацію (неділимість земель) та роздарував землі знатним польським династіям. Так Любомирським дісталося Дубно. Вони зводять новий замок із великою банкетною та бальною залою. Їх прикрашає ліпнина італійського майстра Домініко Мерліні, що збереглася до сьогоднішнього дня, - танцюючі сатири та вакханки, що підтримують виноградні лози.

    Дубенський замок весь пронизаний підземними тунелями та підвалами. Тут зберігалися запаси води та продовольства. Підземелля також служили притулком для місцевих жителів. Микола Васильович Гоголь описав їх у своєму романі «Тарас Бульба».

    Марцель Любомирський продав родовий маєток уральському золотопромисловцю Яковлєву, за однією з версій - через карткові борги. Згодом замок Любомирських успадкував син Яковлєва, який згодом продав його Єлизаветі Барятинській. Наприкінці XIX століття замок придбала державна скарбниця. У роки Першої світової війни Дубенський замок сильно постраждав від обстрілу. Після відновлення його в 1939 році тут розміщувалися органи польської влада, а пізніше - органи радянської влади і навіть базувалася військова частина. Тільки з 1993 року Дубенський замок став невід'ємною частиною історико-культурного заповідника міста Дубна.