Аккерманська фортеця

Аккерманська фортеця у Білгороді-Дністровському - пам'ятник Середньовіччя в Україні. Будівля фортеці зводилася як військово-оборонна споруда. Аккерманська фортеця була одним із найбільших та найпотужніших фортифікаційних укріплень XIII-XV століть на українській землі. Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) охоплює площу в дев'ять гектарів. А її стіни в довжину досягають майже два кілометри. Висота оборонних стін - від 5 до 15 метрів, ширина - від 1,5 до 5 метрів. Аккерманська фортеця оточена досить широким ровом (до 14 метрів). За формою будівля фортеці нагадує неправильний багатокутник.

    Історія Аккерманської фортеці насичена бурхливими історичними подіями, вона тісно пов'язана з історією міста на березі Дністровського лиману.

    У середні століття Білгород-Дністровський був одним із головних торговельних центрів, через який проходив основний торговий шлях зі Східної Європи в Західну. Аккерманська фортеця мала не тільки захищати місто, але також і контролювати торгівлю слов'ян з європейцями. Влада над містом означала панування над торговельним шляхом.

    Будівля фортеці зводилася на руїнах античного міста Тіри, побудованого 2500 років тому. Матеріалом послужив місцевий камінь-вапняк. У XIV столітті генуезці закладають фундамент фортеці. Більше вони нічого не встигли зробити - їхня влада над містом змінюється новим пануванням - молдавським. З цього часу місто іменується Четатя-Алба. Аккерманська фортеця стає новою оборонною спорудою Молдавського князівства, частиною добре спланованої системи укріплень.

    Наприкінці XV століття турки захоплюють панування над містом і перейменовують його в Аккерман («біла фортеця»). На території колишньої молдавської фортеці вони знищують православну церкву і зводять мечеть. Довгий час Аккерманська фортеця служить важливим форпостом Османської імперії.

    У XIX між Росією та Туреччиною було підписано Бухарестський мир, і Аккерман, як і решта територія півдня Бессарабії, переходить до Російської імперії. З 1944 року місто перейменовується в Білгород-Дністровський від назви річки Дністер.

    Аккерманська фортеця є важливим історико-архітектурним пам'ятником. Цей статус було присвоєно їй ще в 1896 році. Аккерманська фортеця, яка давно переступила рубіж в 600 років, прекрасно збереглася до наших днів. І сьогодні Білгород-Дністровська твердиня вражає своєю пишністю та потужністю. Потрапити у фортецю з боку міста можна було через центральні Кілійські ворота - міцну та потужну кам'яну споруду. Ворота мали підйомний міст, дві стулчасті двері з двома загостреними решітками.

    Стіни Акерманської фортеці укріплювали 34 башти, що відрізнялися формою (прямокутні, круглі, восьмигранні, триярусні). У кожної з веж навіть були назви: Темниця, Комендантська башта, башта Пушкіна, башта Овідія. На сьогоднішній день збереглося лише 26 веж.

    Білгород-Дністровська фортеця має 4 двори: цивільний, гарнізонному, карантинний двір і двір цитаделі. Цивільний двір служив укриттям для місцевого населення під час облоги. На гарнізонному подвір'ї розташовувалися казарми, стайні та склади для боєприпасів. Тут проходило шикування військ. Карантинний двір, або господарський, - господарські будівлі. Цитадель (її ще називають Генуезький замок) - найдавніша та найукріпленіша частина фортеці. Вона була побудована наприкінці XIII століття. У цитаделі розміщувалися військові штаби, тут жив комендант, а чиновники шукали в цитаделі притулок під час облоги.

    У Білгород-Дністровській фортеці побували видатні діячі культури та мистецтва: О. Пушкін, К. Паустовський, Л. Українка, І. Нечуй-Левицький, А. Міцкевич та ін.