Заповідник «Ольвія»
Історико-археологічний заповідник «Ольвія» розташований на березі Бузького лиману, в селі Парутине Очаківського району Миколаївської області. Ольвія - це руїни античного міста. У перекладі з давньогрецької цей топонім означає щаслива. У деяких античних джерелах місто згадується як Борисфен.
Ольвія була заснована в VI столітті до нашої ери як грецька колонія. Заснували її переселенці з найвпливовішого в ті часи малоазіатського міста Мілета. За своєю суттю Ольвія була рабовласницькою державою зі своєю законодавчою та виконавчою владою, судом. Вигідні природні умови - родючий ґрунт і води річок Південного Буга та Дніпра (в ті часи вони називалися Гіпаніс та Борисфен) створювали сприятливе середовище для розквіту сільського господарства та рибальства. Дуже скоро місто досягло високого економічного та культурного розвитку, стало одним із найважливіших центрів торгівлі. Процвітали різні ремесла. Карбувалися свої власні, ольвійські, монети.
Територія Ольвії поділялась на Верхнє та Нижнє місто. У Верхньому місті розташовувалися перші житла колоністів, два теменоси (культові ділянки), тут поклонялися Аполлону. Пізніше побудовали вівтарі, храм та священний гай. У центрі Верхнього міста утворилася торгова площа, яка називалася агорою. Вона відігравала велику роль у громадському житті Ольвії. У Нижньому місті розташовувалися оселі ремісників. На околиці був зведений некрополь. Кам'яна стіна з оборонними вежами оперізувала Ольвію. Все це в цілому дає підставу з повною впевненістю назвати Ольвію повноправною державою.
Ольвію відвідував і описував у своїй «Історії» Геродот, про неї згадували Пліній та Страбон. Ольвія була справжнім ласим шматочком, адже панування над містом відкривало нові переваги. Не дивно, що Ольвія піддавалася неодноразовим спробам захоплення. Так, в 331 році до нашої ери Зопіріон - полководець Олександра Македонського - намагався взяти штурмом місто, але марно. У I столітті до нашої ери Ольвія була розгромлена гето-дакськими військами, які очолив цар Дакії Буребіста. Жителі, які вціліли, врятувалися втечею, залишивши місто на кілька десятиліть. Тільки з кінця I століття до нашої ери життя в Ольвії стала поступово відроджуватися. Згодом Ольвія була приєднана до римської провінції. Під час другого нашестя готів Ольвія була зруйнована та спалена.
Проіснувало це античне місто майже 1000 років - до IV століття нашої ери. Від колись розвинутої держави залишилися лише руїни: теменос, залишки фундаментів храмів, майстерень та осель ольвійців, стародавні склепи знатних жителів, руїни оборонної стіни тощо.