Замок Любарта

Замок Любарта - унікальний історико-архітектурний пам'ятник кінця XIII - XIV століття, головна визначна пам'ятка Луцька - обласного центру Волинської області. Це візитна картка міста. Разом з іншими старовинними спорудами замок Любарта входить до складу державного заповідника «Старий Луцьк».

    Замок Любарта ще називають Луцький замок (його зображення є на двухсотгривневій купюрі) - від назви міста, а також Верхній замок. Спочатку існував не один, а два замки - Верхній та Окольний. Від Окольного замку залишилися руїни. Вціліла лише одна-єдина будівля - вежа князів Чарторийських. А Верхній замок чудово зберігся до наших днів.

    Побудував його литовський князь Любарт. Замок став його резиденцією. Раніше на місці замку було дерев'яне укріплення (XI ст.), яке витримувало тривалі облоги. У 1259 році Лучеськ, як у ті часи називали Луцьк, був захоплений воєводою хана Батия - Куремсою. Усі міські укріплення розібрали. Їхнє будівництво відновилося лише в XIV столітті.

    У 1340 році литовський князь Любарт Гедимінович проголошується Великим князем Галицько-Волинського князівства. У Луцьку він зводить ряд фортифікаційних споруд. Так були побудовані Окольний замок з оборонними вежами, територія якого забудовувалася подвір'ями знаті й вищого духовенства, та Верхній замок. У Верхньому замку розташовувалися органи законодавчої, виконавчої влади Волинського князівства, судові інстанції тощо. У центральній частині двору фортеці від давньоруських часів збереглася соборна церква Івана Богослова. Поступово відбувається формування та становлення духовного центру.

    Будівництво Луцької фортеці велося більше сорока років. Було зведено В'їзну, Стирову та Владичу вежі. Ці башти з'єднувалися потужними стінами. Спочатку основним будівельним матеріалом слугувало дерево, яке з часом, вже після смерті Любарта, замінив більш міцний - цегла.

    В'їзд в замок розташовувався в його західній частині та був обладнаний підйомним мостом і надбрамною вежею. На сьогоднішній день у В'їзній вежі діє виставка будівельної кераміки.

    Стирова вежа розташовувалася в південно-східній частині фортеці, над річкою Стир, від назви якої і пішла назва башти. Стирова вежа була триярусною, згодом (у XVI столітті) було добудовано четвертий ярус.

    Владича вежа утримувалася на гроші владики. Звідси її назва. Сьогодні тут розміщується унікальна виставка дзвонів «Дзвони Волині, історія та сучасність». Також у Владичій вежі представлена ​​колекція старовинної зброї.

    Після підписання Люблінської унії в 1569 році Велике Литовське князівство і Польща об'єднуються у єдину державу - Річ Посполиту, до складу якої увійшло й Волинське воєводство. У XVIII столітті оборонна функція Луцького замку стає менш значимою. Крім того, через постійні релігійні зіткнення між православними та уніатами замок Любарта вже не міг претендувати на статус духовного центру Волині. Після третього поділу Польщі частина українських земель, у тому числі й Волинь, переходить до Російської імперії. Луцька фортеця остаточно втрачає свою оборонну функцію та стає міським архівом.

    В даний час замок Любарта відреставрований і відкритий для відвідування. Тут щорічно проводиться фестиваль середньовічної культури «Меч Луцького замку». Лицарі, закуті в лати, як у давні часи б'ються на полі бою з мечами, списами та луками, демонструючи в поєдинках вміння володіти зброєю.